Кам'янка-Дніпровська
шефство над роботою шкіл і дитячого будинку. У серпні 1944 року селище перейменували на Кам' янку-Дніпровську. До початку весняно-польових робіт наступного року 820 юнаків і дівчат району брали участь у відбудові Дніпрогесу ім. В. І. Леніна. Зароблені гроші вони внесли на будівництво ескадрильї бойових літаків. Комсомолка П. П. Шило залишилася там на постійну роботу і невдовзі стала знатним бетонярем Країни.
Протягом першої повоєнної п'ятирічки врожайність зернових у кам'янських колгоспах зросла в півтора раза, в 5 разів збільшилося поголів'я великої рогатої худоби. В радгоспі «Кам'янка» відновлено довоєнні площі під садом. У 1949 році методом народної будови неподалік від селища споруджено Білозерське водосховище обсягом З млн. кубометрів.
1950 року з метою кращого використання земельних угідь і техніки колгоспнки Кам'янки-Дніпровської об'єдналися в одну артіль ім. Дзержинського. Головою правління обрано досвідченого спеціаліста, агронома К. А. Скрипця. Восени 1950 року розпочалося спорудження Кам'янської зрошувальної системи. У роботах взяло участь усе працездатне населення селища. 1952 року, в день пам'яті і В. І. Леніна, зрошувальна система на площі 2768 га з використанням води Білозерського водосховища вступила в число діючих. 27 квітня 1954 року стала до ладу найбільша на Кам'янському поді Іванівська зрошувальна система, а 17 серпня того ж року — Благовіщенська. Насосні станції обох систем беруть воду з Каховського моря. Всього зрошується 16 тис. га землі.
Укрупнення колгоспів, запровадження зрошування дало добрі наслідки. Протягом другої повоєнної п'ятирічки врожайність зернових у колгоспі ім. Дзержинського та радгоспі «Кам'янка» зросла до 21 цнт з га, подвоїлось поголів'я худоби, загальні прибутки господарства перевищили 5 млн. карбованців. Перехід на поливне землеробство створив нові передумови для інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Всі артілі Кам'янського поду були перетворено на радгоспи. У 1956 році колгосп ім. Дзержинського об' єднався з радгоспом «Кам'янка». 1957 року селище віднесено до категорії міст районного підпорядкування. Для забезпечення кадрами зрошувального землеробства Кам'янська дослідно-меліоративна станція, що існувала тут з початку 30-х років, на базі колишніх курсів поливальників створила школу майстрів зрошування. Станція має експериментальне господарство на площі 460 га і забезпечує широке впровадження наукової організації в поливних господарствах, де працюють потужні дощувальні агрегати, а весь комплекс робіт механізовано на 90 процентів.
За радгоспом «Кам'янка» закріплено 4063 га землі, з них 1024 га під садами, га орної землі, 145 га природних пасовищ, 58 га лісових насаджень, інших з — 868 га. Сортування, калібрування та упаковка плодів ведеться на спеціальній фабриці, обладнаній холодильниками. Її потужність 100 тонн плодів за зміну, дає змогу реалізовувати врожаї фруктів у свіжому вигляді на 80—85 проц. Протягом 1959—1969 рр. збір яблук, груш, абрикосів, винограду і ягід завдяки підвищенню культури садівництва та значному збільшенню садових насаджень збільшився у 2—3 рази.
Працівники радгоспу вирощують високі врожаї зернових культур, особливо озимої пшениці. 1969 року середня врожайність зернових становила 21 цнт з га, на зрошуваних масивах — по 44,2 цнт з гектара. Тваринники того року виробили на 100 га угідь по 300 цнт молока і по 32 цнт м'яса.
В радгоспі працює виноробний завод, щорічна продукція якого становить 200 тис. декалітрів плодоягідного вина. Прибуток господарства 1969 року перевищив 1,5 млн. крб., а основні виробничі фонди становили 4,8 млн. карбованців. Визначних успіхів у виробництві сільськогосподарської продукції колектив колгоспу добився завдяки організаторській і виховній роботі партійної організації, яка 1969 року об'єднувала 123 комуністи, більшість їх працювала на вирішальних ділянках господарства. Під її керівництвом працює комсомольська організація, яка налічує 76 чоловік.
За досягнення у розвиткові сільськогосподарського виробництва в роки семирічки 11 трудівників радгоспу «Кам' янка» нагороджено орденами і медалями Союзу РСР. Серед них ордена Леніна удостоєно колишнього директора радгоспу А. П. Женжеру. Риболовецька артіль «Прибой» виловлює в Каховському морі та Бїлозерському лимані 5—6 тис. цнт риби щороку. Нерестове господарство провадить роботи по актліматизації нових видів риб — білого амура, товстолобика, коропа та інших. Розводиться ондатра, є звіроферма, де вирощується норка.
Специфіка сільськогосподарського виробництва обумовила бурхливий розвиток відповідних галузей промисловості Кам'янки-Дніпровської. Перше місце серед підприємств міста посідає споруджений у 1965—1967 рр. консервний завод з річною потужністю 65 млн. умовних банок овочевих, фруктових і м'ясних консервів. Працює також томатний завод, що виробляє пасту і сік. 2150 тонн тваринного масла, сиру, бринзи, сметани та інших молочних продуктів випускає щороку маслозавод.
На базі колишнього чавуноливарного збудовано механічний завод, який виробляє щороку понад 70 тис. нікельованих ліжок з панцерними сітками. Тут освоєно також виробництво дюралюмінієвих спортивних човнів. Значний обсяг ремонтних та інших робіт виконують Кам'янсько-Дніпровське об'єднання «Сільгосптехніки», міськпобуткомбінат. В цілому підприємства міста протягом 1969 року виробили промислової продукції на 9 млн. карбованців.
Кам'янка-Дніпровська розташована на три метри нижче рівня Каховського моря, і тут споруджено берегову захисну дамбу. Довжина її 13 км, з боку водоймища вона вимощена гранітом. Із захисної дамби відкривається чудовий краєвид на море. Це улюблене місце відпочинку трудящих.
Місто невпинно зростає. За післявоєнні роки майже повністю оновлено його житловий фонд: протягом 1950—1969 рр. тут споруджено 12 багатоквартирних комуальних і 2838 індивідуальних житлових будинків. Упорядковані вулиці потопають у зелені декоративних дерев та кущів. Автобусні маршрути зв'язують центральну частину міста з його околицями. Діє 36 км водогону, вулиці і майдани освітлюються ліхтарями денного світла.
У місті працює 50 магазинів і ларків. 1969 року вони продали населенню продуктів і товарів на 9,5 млн. карбованців.
