Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Радянському будівництву, що успішно розгорнулося в Кам'янці, перешкодили врангелівці, які вдерлися в село на початку липня 1920 року. Вони грабували селян, примушували чоловіків вступати до білої армії. Проте більшість їх на цей час переховувалась у плавнях. 26 жовтня 1920 року частини Другої Кінної армії та стрілецької дивізії, що переправились на лівобережжя, назавжди визволили Кам'янку (Малу Знам'янку) від білогвардійщини.

При допомозі політвідділу 16-ї кавалерійської дивізії Другої Кінної армії в селі створили Волревком, який очолив комуніст В. С. Шевченко.

Наприкінці січня 1921 року в селі відбулися вибори до сільської і волосної рад. До складу волосної Ради селяни обрали 50 чоловік, у т. ч. 2 жінок, 15 робітників-ремісників, 27 селян. Серед депутатів було 5 комуністів. Головою виконкому лосної Ради став К. X. Жолтоухов, головою сільради — Г. Олійник. Одним з першочергових завдань органів Радянської влади була боротьба проти залишків махнівських банд, які тероризували населення. За рішенням Олександрівської губернської Надзвичайної наради утворено Кам?янський (Знам'янський) компактний район та районну Надзвичайну нараду. При допомозі червоноармійських частин - Іркутської стрілецької дивізії і загону самооборони бандитизм було ліквідовано.

Внаслідок неврожаю 1921 року в селі почався голод. Створений тут волосний мітет допомоги голодуючим організував державні продовольчі та насіннєві пайки, а також — їдальні для дітей. Профспілки металістів і деревообробників укрили майстерню для ремонту сільськогосподарських машин і прокатний пункт, а зібрані в населення кошти — дитячий будинок. Відновлено діяльність споживчого кредитного товариства. З допомогою держави голод було подолано. Та з села виїхало багато сімей. Наприкінці 1922 року населення становило тут 7,5 тис. чоловік проти 10,2 тис. на початку 1914 року.

Органи Радянської влади, комуністи й комсомольці турбувалися про охорону зров'я і розвиток освіти та культури в селі. У 1922 році волосна лікарня мала ліжок, в ній працювало 2 лікарі і 7 фельдшерів. Відроджувалися заклади народної освіти. У 1921/22 навчальному році тут було 12 трудових початкових шкіл і офесійно-технічне училище. Навчання й виховання дітей здійснювали 27 учителів. На базі дитячого будинку засновано дитячу колонію, в якій навчалося й працювало 192 вихованці.

В селі діяли народний будинок, три клуби, дві хати-читальні. Аматори сцени ставили вистави. Розпочали роботу перші лікнепи.

У березні 1923 року створено Кам'янський район Запорізької округи. Перетворення Кам'янки на районний центр сприяло впорядкуванню і розвиткові села, зиленню діяльності партосередку, сільради і комнезаму. Районний земельний розподіл допоміг земельній комісії сільради завершити переділ землі з розрахунку 4 десятини на їдця, а також виділити робітникам, ремісникам і службовцям ділянки на городи. При сільраді діяло 5 комісій, у т. ч. по благоустрою, народній освіті та охороні здоров'я. В листопаді того ж року відбувся перший районний з'їзд Рад, накреслив заходи по відбудові народного господарства району. Делегати з'їзду надіслали В. І. Леніну вітальну телеграму, в якій щиро бажали йому швидкого одужання.

Введення непу сприяло поступовому відродженню селянських господарств. 1924 року тут засівали вже всі площі орних земель, значно зросла кількість поголів'я худоби; в торгівлі провідне місце посіла споживча кооперація. Працювали парові млини і 6 вітряків, 3 олійниці, 4 просорушки, 3 слюсарні, 7 кузень. Внаслідок наполегливої роз'яснювальної роботи комуністів серед бідноти, серпня 1921 року в селі створено першу сільськогосподарську артіль «Шлях заможника», яка об'єднала 40 бідняцьких родин. За допомогою прокатного пункту кредитдитної сільськогосподарської кооперації артіль засіяла 100 га озимини. На початку жовтня 1921 року в Кам'янці виникала ще одна артіль, яка в серпні наступ- ч) року об'єдналася з артіллю «Шлях незаможника». Об'єднаний колгосп очолив комуніст А. Я. Кравченко. Господарство за допомогою кредитної кооперації придбало трактори, сівалки, інвентар, спорудило тваринницькі ферми та інші господарські приміщення й житлові будинки для колгоспників. Перший ТСОЗ у Кам'янці організувався 1927 року, а 1929 року їх було вже 7 -  ім. Йожикова, «Червоний Жовтень», «Червоний лиман» та інші. Та вони об'єд­нували лише незначну кількість найбіднішого селянства. ТСОзам належало всього 17 проц. угідь.

Наприкінці 1929 року створено Кам'янську МТС, яка відіграла вирішальну роль у масовій колективізації села та організаційно-господарському зміцненні кол­госпів. У жовтні 1930 року почала виходити районна газета «За колективізацію» (з 1934 р.— «Ударник»). Вона допомагала партійним організаціям виховувати нову соціалістичну свідомість, почуття колективізму.

До кінця 1931 року колективізація в Кам'янці в основному завершилася. На цей час тут організовано рибоколгосп та 6 сільськогосподарських артілей: «Дніпрельстан», ім. Дзержинського, ім. Йожикова, «Іскра», «Рада» і «Червоноармійський». 1930 року в Кам'янці створено електросількомбінат, на базі якого пізніше виник радгосп «Кам'янка».

Колективізація в Кам'янці проходила в умовах запеклої класової боротьби. Куркулі розгорнули шалену агітацію проти колгоспів, вдавалися до терористичних актів. Вони навіть зробили несподіваний напад на районне відділення міліції, вбили вартових та випустили ув'язнених злочинців. Куркулі ховали хліб, підбурювали селян різати худобу, псувати артільне майно. За рішенням загальних зборів кол­госпників їх було розкуркулено і вислано за межі республіки.

Піднесенню радгоспного виробництва значною мірою сприяла меліораційна сис­тема, яка мала насосну станцію і магістральний канал протяжністю 3,5 км. У спо­рудженні її взяли участь всі мешканці села. Трудівники радгоспу «Кам'янка» ви­рощували високі урожаї городніх культур, господарство почало спеціалізуватися на садівництві. Основою господарства стала невелика ділянка колишнього попівського саду. На початку 1941 року господарство мало 900 га саду, в т. ч. 366 га яблунь, 155 га абрикосів, 100 га груш, 17 та винограднику, ЗО га ягідників. За визначні успіхи у вирощенні високих врожаїв фруктів та ягід радгосп став учас­ником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1940 року.