Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

утримувалось 739 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 205 корів; 625 коней, 810 свиней, 1755 овець. Прибутки артілей за чотири передвоєнні роки зросли більш як у 3 рази і становили в цілому 2,2 млн. карбованців. Учасниками ВСГВ у 1939—1940 рр. стали колгоспи ім. Дзержинського, ім. Йо­жикова, «Іскра», «Рада», а також десятки передовиків виробництва — бригадир дільничої бригади артілі «Рада» С. А. Жолтоухов, ланкова колгоспу «Дніпробуд» В. Адамова, виноградарі колгоспів ім. Йожикова, «Червоноармійський», «Дніпробуд», «Іскра» П. 3. Загребнєв, В. Ф. Жолтоухов, Ф. М. Зінухов та інші, расником виставки була також районна газета «Ударник».

Успішно розвивалася тут і місцева промисловість. В системі райпромкомбіту діяли: чавуноливарний завод ім. Кірова, що виробляв сільськогосподарський рентар, запасні частини до машин та здійснював їх ремонт; машинно-тракторна майстерня, слюсарна, шорна та інші майстерні промислової кооперації.

1934 року Кам'янку віднесено до розряду селищ міського тину, названо його кам'янкою-на-Дніпрі, а район — Кам'янсько-Дніпровським. Споруджувались нові міщення установ, комунальні та індивідуальні житлові будинки. В центрі кам'янки, на місці колишніх купецьких торгових рядів закладено парк культури та відпочинку, в якому встановлено пам'ятник В. І. Леніну. Протягом 1935—1940 рр. (збудовано райунівермаг, кілька промтоварних, продовольчих та господарчих магазинів. У 1940 році вони продали населенню товарів на 4,5 млн. карбованців. Значно розширилася мережа лікувальних закладів, діяли районна поліклініка та лікарня, пологовий будинок, фельдшерсько-акушерські пункти, жіноча й дитяча консультації, аптека.

Нового піднесення набули народна освіта і культура. Ще до 1937 року було покінчено з неписьменністю серед дорослих, всіх дітей шкільного віку охоплено навчанням. У 1940/41 навчальному році в селищі працювали 2 середні, 3 восьмирічні і 2 початкові школи, розпочалося навчання в школі медичних сестер, за відмінну організацію виховної роботи вчительку Ю. П. Зінухову нагороджено медаллю «За трудову відзнаку». 1940 року її обрано секретарем райкому комсомолу. Перед молоддю широко відкрилися двері до вузів країни. З кам' янських комсольців 20-х років Я. І. Фомін став доктором технічних наук, М. П. Галемін — канидатом технічних наук, М. В. Рукобратська — художницею, колишній секретар сільського комсомольського осередку П. М. Єрмаков — лікарем. Напередодні Великої Вітчизняної війни у селищі діяли районний будинок культури, профспілкові клуби, кінотеатр, районні бібліотеки — для дорослих і дітей, профспілкові та шкільні бібліотеки, що мали понад 20 тис. книжок. В будинку культури виступали духовий оркестр, агіткультбригади, драматичний, хоровий, танцювальний та інші гуртки художньої самодіяльності. Молодь активно залучалася до фізкультури і спорту, оборонної роботи.

З початком Великої Вітчизняної війни сотні кам'янців призовного віку вступили лав Червоної Армії. На виробництві чоловіків замінили жінки, старики, підлітки. Колгоспники вчасно зібрали врожай, виконали плани хлібозаготівель, з ближенням ворога з селища було евакуйовано громадську худобу, обладнання МТМ, промислових артілей, а також значну частину людей. На околиці села споруджено протитанковий рів. З активістів селища створено винищувальний батальон, а також партизанський загін в кількості 22 чоловік для бойових дій у тилу ворога. З наближенням фронту більшість бійців батальйону і партизанського загону влилася до лав Червоної Армії.

19 вересня 1941 року гітлерівці захопили Кам'янку. Відразу ж почалися арешти та розстріли комуністів, комсомольців, безпартійних радянських активістів, які не встигли евакуюватися. Окупантам вдалося схопити і відправити на каторжні  роботи до Німеччини 1476 чоловік. Та люди не мирилися з «новим порядком», запроваджуваним силою зброї. Вони саботували заходи окупантів, не виходили на работу, ховали продовольство і худобу, інші втекли у плавні до партизанів. 15 лютого 1942 року для подолання опору радянських патріотів гітлерівці ввели до села каральний загін, який провів масові арешти. 160 чол. фашисти відправили до Нікополя і там розстріляли. Серед них були П. Бутрип, П. Пелицькйй, П. Чуб. Особливо трагічним для кам'янців був ранок 12 липня 1942 року, коли в протитанковому рову фашисти розстріляли 300 чоловік, серед них депутата першої 'янської Ради П. К. Колесникова, першого голову колгоспу «Дніпрельстан» І. Семенова.

Відступаючи під натиском радянських військ, фашисти зруйнували приміщеня МТС і МТМ, чавуноливарного заводу ім. Кірова, причал, склади «Заготзерна», адміністративні та господарські установи, а також вивели з ладу електростанцію, пошту, телеграф, зрошувальну систему, пошкодили радгоспний і колгоспний сади. Збитки, завдані лише радгоспові та колгоспам райцентру, становили понад 40 млн. крб. Від рук озвірілих фашистів загинуло 437 місцевих жителів.

8 лютого 1944 року, після запеклих чотириденних боїв, частини 3-ї гвардій­ської армії генерал-лейтенанта Д. Д. Лелюшенка (4-й Український фронт) завер­шили ліквідацію Нікопольського плацдарму — останнього ворожого угруповання на лівому березі Дніпра і визволили Кам'янку від ворога.

Хоробро билися кам'янці на фронтах Великої Вітчизняної війни. 2372 жителі селища за мужність і героїзм нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, смертю хоробрих загинуло 225 односельців. Полеглим воїнам — уродженцям району — в центрі селища споруджено 15-метровий обеліск Слави. На ньому викарбувано 1492 імені.

Колишній секретар Кам'янсько-Дніпровського райкому ЛКСМУ Ю. П. Зінухова з кінця 1941 року перебувала в партизанському з'єднанні С. А. Ковпака.

Партійні та радянські органи, що відновили свою діяльність після визволення Кам'янки, підняли трудящих на відбудову народного господарства. На початку квітня 1944 року стали до ладу окремі цехи чавуноливарного заводу, шкіряний цех, слюсарня, шорня та інші майстерні райпромкомбінату.

Великі зусилля докладалися до відбудови МТС, радгоспу і колгоспів. 1944 року було освоєно близько ЗО проц. посівних площ, середня врожайність зерно­бобових становила пересічно 9,4 цнт, в т. ч. озимої пшениці 14 цнт з га. Колгоспи і радгосп «Кам'янка» здали кілька десятків тисяч пудів хліба понад план до фонду оборони країни. Майже з кожного двору одержали воїни-фронтовики посилки з сухо­фруктами, тютюном, теплими речами. Завдяки допомозі братніх республік — РРФСР та Середньої Азії відроджувалися колгоспні тваринницькі ферми. Того року в них налічувалось 130 голів великої рогатої худоби, 240 тонкорунних овець, 80 коней. Прибутки артілей дорівнювали 1,2 млн. карбованців.