який намагався пограбувати на шляху з Кирилівки в Горіле групу жителів. Вони закололи окупанта його ж ножем. Знайшовши в скирті труп солдата, озвірілі гітлерівці схопили 48 чоловік — сивих дідів і підлітків. —і розстріляли їх за селом. В живих залишився один І. Гусєєв. Він вночі вибрався з-під трупів і втік. За час окупації фашисти вивезли на каторжні роботи до Німеччини 53 юнаків і дівчат, пограбували артільне майно, худобу, забрали всю тяглову силу — не тільки коней, а й верблюдів. Відступаючи під натиском Червоної Армії, гітлерівці висадили в повітря млини та всі господарські споруди. Сума збитків, завданих окупантами тільки артілі «Україна», перевищила 12 млн. карбованців.
Багато воїнів показали зразки героїзму в боях. Колишній рибалка колгоспу «Сини моря» Г. М. Титов за участь у легендарному новоросійському десанті 1943 року нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. За особисту хоробрість і вміле керування бойовими діями десантної групи в районі Ельтигена Г. М. Титов нагороджений орденом Червоного Прапора. Під час однієї з бойових операцій, тяжкопоранений, він потрапив у полон, але незабаром втік і знову громив ворога. Його подвиги описав у фронтових нарисах письменник П. Павленко. О. В. Мазепа перед війною закінчила в Москві курси медсестера 6 липня 1941 року вже була на фронті. Вона брала участь у битвах на Волзі, за визволення Білорусії і Польщі, у штурмі Берліна. За бойові подвиги відважна жінка удостоєна п'яти урядових нагород.
Колишній рибалка І. Т. Качан, помічник командира взводу розвідки, в одному з боїв особисто знищив протитанковими гранатами два фашистські танки, не раз роздобував цінні відомості про ворога. Хоробрий боєць нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, Слави 3-го ступеня, багатьма медалями. Повернувшись додому, І. Т. Качан знову працює В артілі «Сини моря», завоював звання ударника комуністичної праці, відмінника соціалістичного змагання рибної промисловості СРСР.
Долаючи величезні труднощі, відбудовували кирилівці зруйноване ворогом село, відроджували господарство. Як тяглову силу використовували півтора десятка корів, що вціліли у селі. І все ж колгоспники «України», в основному жінки, успішно провели весняну сівбу 1944 року, за що артіль як переможець змагання була нагороджена Червоним прапором обкому КП(б)У і облвиконкому. Сільраду в той важкий час теж очолювала жінка, в минулому голова артілі О. Я. Мірошниченко.
Кирилівські колгоспники в міру своїх можливостей допомагали Червоній Армії, що продовжувала громити ворога за межами країни. Колгоспниця К. І. Волкова, наприклад, внесла в фонд перемоги 70 кг пшениці. За два дні трудівники Кирилівки внесли 600 пудів хліба. Всі вони до 27-ї річниці Великого Жовтня розрахувалися з державою, внесли готівкою 410 тис. крб. за облігації 3-ї Державної воєнної позики, передплатили і також внесли 67 тис. крб. за облігації 4-ї грошово-речової лотереї.
А з 1945 року, коли повернулися додому фронтовики, держава допомогла худобою і технікою, артіль все міцніше ставала на ноги. Того року врожай озимої пшениці становив тільки 7,5 цнт з га, в артілі було вже понад 100 голів великої рогатої худоби й стільки ж овець, були коні, корови, птиця.
1950 року з метою дальшого зміцнення економіки артілей, поліпшення керівництва вирішено було об'єднати колгосп «Україна» з сусідніми господарствами «Новий світ» і «Вільна праця». В Кирилівці залишився тільки рибоколгосп.
У перші роки після визволення рибалки теж переживали скрутне становище. У них залишилося 4 невеликі баркаси, 9 бичкових волокуш і півсотні частикових сіток. Проте завдяки самовідданій праці всього колективу артіль щороку перевиконувала виробничі плани. А згодом збільшилися і флот, і кількість знарядь, підвищувався рівень механізації, впроваджувалися нові прогресивні методи рибальства. Це дало можливість розширити географію промислу риби.
Роками зростали досвід і майстерність рибалок. 1964 року бригада комуніста І. В. Качана, одна з кращих у рибгоспі, виконала , річний план улову риби на 264 проц. За високі трудові. успіхи бригада виборола звання колективу комуністичної праці.
Колгосп має півтора десятка моторних суден, 2 середні чорноморські сейнери і 45 моторних баркасів, десятки бичкових механічних, напівмеханічних і ручних драг, капшукових неводів, сотні сіток. У 1966—1969 рр. рибалки видобували в Азово-Чорноморському басейні пересічно 26 тис. цнт за рік бичка, хамси, камбали, тюльки. Крім того, вони щороку заготовляють для меблевої промисловості 1500 тонн морської трави-камки. За останні роки артіль збудувала сіткосховище, механічну майстерню та інші виробничі приміщення. Нині колгосп споруджує будинок культури на 450 місць.
В колгоспі працюють кваліфіковані спеціалісти, мужні й працьовиті рибалки, їхню звитяжну працю не раз відзначав уряд. За високі виробничі показники і багаторічну сумлінну працю в рибній промисловості нагороджені капітан судна (нині пенсіонер) І. А. Сагура — орденом Трудового Червоного Прапора, рибалки А.