Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Через кілька днів виникла ще одна артіль «Прибій». До правління її пролізли куркулі, які повели шкідницьку роботу в артілі, дискредитували ідеї колективіза­ції. Артіль довелося розпустити. Але куркулі продовжували свої дії. В січні 1932 року їх було вислано з села.

У лютому 1930 року в Кирилівці була створена також артіль «Україна». Вона незабаром одержала перший в селі трактор «Фордзон». Головою правління цієї артілі став двадцятип'ятитисячний, колишній червоноармієць, а потім робітник-комуніст І. Гайда, який ще в 1926 році організував у сусідньому селі Горілому ТСОЗ «Вільна праця». 1932 року бідняки та середняки з колишнього «Прибою» влилися до артілі «Україна». Господарство займалося тільки хліборобством.

Найбільшим господарством у селі була артіль «Україна», їй належало 2222 га землі, в т. ч. 1015 га ріллі, мала вона 50 коней, 135 голів великої рогатої худоби, 400 овець, 185 свиней, а також кілька десятків волів і верблюдів. З 1932 року ар­тіль, крім зернових, почала вирощувати бавовник. Досвіду, звичайно, ні в кого не було, і справи спочатку йшли погано. Але шефом «білого золота» став комсомол. І вже 1935 року ланкова-комсомолка Ф. П. Жеребець з дівчатами своєї ланки вирос­тила по 11,2 цнт бавовни. Добилися цього, на той час найвищого в області врожаю, гарним обробітком грунту, старанним доглядом за рослинами. За передовиками пішло багато жінок. Соціалістичне змагання, ініціатором якого виступили сіль­ські комсомольці, принесло чудові наслідки. У 1936-1 938 рр. врожайність бавовни-сирцю в артілі становила 20 цнт з га. Тут була найвища з усіх колгоспів Охрімівської МТС врожайність і найвища продуктивність праці. 1937 року колгосп премі­ювали комплектом меблів і всім обладнанням для дитячих ясел. Наступного року колгосп став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки і одержав за успіхи у вирощуванні бавовни премію — 40 тис. крб. і мотоцикл. Як передове гос­подарство району «Україна» була удостоєна честі підписати рапорт VIII Всесоюз­ному з'їздові Рад. Серед тих, хто здобував славу артілі, — ланкова К. І. Волкова, колгоспниці М. І. Коробка, Г. С. Качан, К. П. Жеребець та інші. Стахановці артілі в складі обласної делегації були на прийомі у С. В. Косіора і П. П. Постишева. Артіль у той час очолювала комуністка О. Я. Мірошниченко, партосередок — Г. М. Никитенко.

Із зміцненням колгоспної економіки підвищувалася вартість трудодня. В артілі «Україна» 1936 року колгоспники одержали на трудодень по 4 кг хліба, по 10 крб. грішми. Кожна родина одержала того року по 6,5—7 тис. крб. Люди стали буду­вати добротні житла, красивіше одягатися, краще харчуватися. Колгоспний лад приніс у кожну сім'ю заможність.

З кожним роком міцнів та багатшав і колгосп «Сини моря». Колектив рибалок систематично перевиконував плани вилову риби. У передвоєнні роки колгосп мав 8 парусно-моторних суден, 10 — парусно-гребних і близько ста веслових баркасів, багато рибальських знарядь. Щороку колгоспники видобували понад 25 тис. цнт. риби.

Партійна організація і сільська Рада постійно дбали про побут і підвищення культури трудівників. Вше в 1932—1933 рр. в селі відкрився фельдшерсько-аку­шерський пункт; діяли їдальня, 2 крамниці, був обладнаний пляж. Всі діти шкіль­ного віку були охоплені навчанням, працювала сільська бібліотека. Колишній «гамазей» молодь переобладнала під клуб, ставила на його сцені «Наталку Полтавку», «Назара Стодолю» та інші п'єси. До села приїздили на гастролі професійні мистецькі колективи. А в кіно йшли чудові фільми: «Ми з Кронштадта», «Чапаев», «Джульбарс», «Трактористи». Працювали 4 гуртки Тсоавіахіму. Кирилівські колгоспники та інте­лігенція активно збирали кошти для допомоги республіканській Іспанії.

Дедалі кращало, впорядковувалося село, в будинках з'явилися добротні меблі, велосипеди, радіоприймачі. Гарно трудилися кирилівці і вміли відпочивати — на березі моря, на рибалці, полюванні, на екскурсіях. І раптом все це світле, заможне і щасливе життя обірвалося.

Вже на третій день війни, яку розпочав німецький фашизм, кирилівці віч-на-віч зіткнулися з ворогом. Вранці 24 червня 1941 року люди зібралися на подвір'ї біля контори колгоспу, щоб разом послухати повідомлення Радянського Інформ­бюро. Раптом всі побачили, як над узбережжям моря пролетів літак, що знижувався, а ще через деякий час над морем злетіла червона ракета. Капітан судна «Москва» Т. С. Волков з командою негайно вийшли в море і виявили гумовий човен. На ньому було п'ятеро в комбінезонах. Фашистських льотчиків обеззброїли і доставили до Мелітополя, у розпорядження військового командування. З перших днів війни десятки кирилівців пішли на фронт.