Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни трудящі Новомихайлівки активно включилися у боротьбу за виконання планів першої післявоєнної п'ятирічки. Новомихайлівці взяли на себе чималі зобов'язання по збору зерна, розвитку тваринництва тощо. Договором з Новогригорівською сільрадою передбачалось озеленити село, спорудити два стави.
Плани відбудови сільського господарства, завдяки зусиллям трудівників села і допомозі держави, успішно виконувались. Вже 1948 року в
В боротьбі за виконання п'ятирічки були визнані переможцями передові колгоспники Новомихайлівки: свинарка артілі ім. Леніна Є. Д. Бережна, що одержала по 17 поросят від свиноматки, пташник колгоспу «Жовтень» Я. О. Одинець, який перевиконав план по збиранню яєць, та ін. передовики. Долаючи труднощі, новомихайлівці до 1950 року перевершили довоєнний рівень виробництва сільськогосподарської продукції.
В серпні 1950 року відбулося об'єднання господарств села. Утворилося два колгоспи — «Жовтень» та ім. Леніна. Це мало позитивний вплив на розвиток господарства. На кінець другої післявоєнної п'ятирічки врожайність озимої пшениці становила 16 цнт з га, кукурудзи — більш ніж подвоїлася, а соняшнику — досягла 19,2 цнт. У 1,2—1,5 раза збільшилося виробництво продукції тваринництва. Середньорічний надій молока від фуражної корови підвищився до 2300 кг. Зростали й прибутки господарств. 1958 року вони становили в артілях «Жовтень» та ім. Леніна відповідно 3,4 і 4,9 млн. крб. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва 8 трудівників села були нагороджені орденами і медалями.
Ініціаторами змагання колгоспників за високі врожаї, розвиток тваринництва були комуністи. В селі три парторганізації — дві колгоспні й територіальна. Комуністи, розставлені на найважливіших ділянках, усюди виступали поборниками нового, передового. Особливою активністю відзначилася партійна група в тракторній бригаді, очолюваній І. Д. Жоглом. Тут всі комуністи показували приклад у праці: перевиконували норми виробітку, боролись за високу якість робіт. З їх ініціативи було зразково обладнано польовий стан, провадилась велика агітаційна та виховна робота. Територіальна парторганізація створила лекторську групу у складі 9 чоловік. Лектори і доповідачі часто виступали на фермах, у майстернях, на польових бригадних станах.
Комуністи, комсомольці, активісти сільської Ради по-бойовому мобілізували трудівників села на успішне здійснення завдань семирічного плану розвитку народного господарства у 1959—1965 рр. У перший рік семиріччя колгоспи Новомихайлівки об'єдналися в одне велике господарство — колгосп ім. Леніна. Новоутворена сільгоспартіль мала 9017 га землі, з них — 6661 га орної. Основними напрямами виробництва стали рільництво та молочнотоварне тваринництво.
В роки семирічки і нової п'ятирічки в колгоспі ім. Леніна широко розгорнулось соціалістичне змагання між виробничими колективами та окремими трудівниками. Не раз перемагала в змаганні телятниця О. Г. Данильченко, яка домоглася середньодобового приросту кожного теляти 730 грамів. За 20 післявоєнних років вона виростила 2 тисячі телят. Добре трудилася свинарка М. С. Одинець, в її групі свині щодоби прибавляли 480 грамів. Ім'я однієї з найбільш шанованих трудівниць артілі — Г. П. Прядко, яка рік у рік вирощувала по 50—80 цнт кукурудзи на кожному гектарі, занесено до обласної Книги пошани. 1966 року за досягнуті успіхи партія та уряд нагородили орденами і медалями 10 колгоспників Новомихайлівки. Орденом Леніна нагороджено тракториста М. С. Шерстюка.
Партійні організації села по-бойовому організували соціалістичне змагання хліборобів за гідну зустріч двох великих дат — 50-річчя Жовтня і 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Змагання це кожного року приносило нові виробничі перемоги. В 1967 році колгосп ім. Леніна досяг високої рентабельності господарства — 76 проц. 1969 року, незважаючи на дуже несприятливі кліматичні умови, колгоспники артілі виростили по 17,5 цнт зернових, 20,4 цнт кукурудзи, 18,3 — соняшнику з кожного гектара посіву. Колгосп вчасно виконав план продажу державі м'яса, а до 25 грудня — план продажу молока. На кінець 1969 року на колгоспних фермах було 2780 голів великої рогатої худоби. Прибуток цього року перевищив 2 млн. крб. Колгосп ім. Леніна — високомеханізоване господарство. На його ланах і фермах працює 55 тракторів, 26 різних комбайнів, 34 вантажні автомашини. Професія механізатора стала тут провідною. В артілі трудяться 3 інженери, стільки ж механіків, 72 трактористи, 35 комбайнерів, 34 водії автомашин.
Питання виробництва були в центрі уваги партійної організації колгоспу ім. Леніна. В 1966 році, щоб подолати відставання у тваринництві, парторганізація вжила відповідних заходів. На постійну роботу на ферми були послані комуністи, організована зооветеринарна робота, поліпшена племінна справа. На фермах, у літніх тваринницьких таборах працювали спеціальні штаби. Наслідки вжитих заходів виявились вже через рік: у 1968 році артіль змогла повністю виконати план виробництва усіх видів продукції тваринництва і продажу її державі.