Самовіддана праця людей, піднесення економіки сприяли зростанню добробуту й культури трудящих Новомихайлівки. У передвоєнні роки село мало гарний зовнішній вигляд. Виросли квартали нових будинків під залізом і шифером, насаджено багато садів.
Значно поліпшилась охорона здоров'я трудящих. У 1925 році в Новомихайлівці відкрився медичний пункт, згодом амбулаторія. В 1934 році почала діяти лікарня на 10 ліжок, де працювали лікар, фельдшер, акушерка, медсестра.
З тривогою і болем зустріли новомихайлівці звістку про віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. В перші дні війни більшість чоловіків призовного віку пішла на фронт. Усі роботи по збиранню врожаю лягли на плечі жінок. І все ж зібрали і здали хліб державі своєчасно. В липні 1941 року в селі було сформовано загін народного ополчення на чолі з місцевим жителем комуністом А. І. Гринем.
7 жовтня 1941 року Новомихайлівку окупували фашисти. Відрізаний зі сходу ворожими військами, загін народного ополчення не встиг відступити. А. І. Гринь був схоплений гітлерівцями, відправлений до концтабору і там загинув.
Близько двох років лютували в селі фашистські окупанти, забираючи у населення найостанніше, жорстоко переслідуючи за будь-яке порушення наказів. За цей час до Німеччини було вивезено 160 юнаків і дівчат.
19 вересня 1943 року радянські війська визволили село. Відступаючи, окупанти спалили приміщення середньої школи, лікарню, крамниці, млини, колгоспні ферми, кілька будинків колгоспників. В артілі «Жовтень» вони постріляли всю худобу і птицю. Збитки, завдані фашистськими окупантами селу і колгоспам, становили 45,5 млн. карбованців.
В боях за Новомихайлівку загинуло 73 радянські бійці, серед них українці, росіяни, киргизи, туркмени. На могилі загиблих споруджено гранітний пам'ятник. Для новомихайлівців стало традицією щороку, в День Перемоги, збиратися на мітинг біля дорогої могили.
950 новомихайлівців бились на фронтах Великої Вітчизняної війни. 256 з них нагороджені бойовими орденами і медалями. В боях з фашистами не раз відзначався уродженець села І. Д. Мерзляк. Біля села Осинового на Харківщині 9 березня 1943 року танковий екіпаж під командуванням І. Д. Мерзляка знищив 5 ворожих танків, шість гармат польової артилерії, 8 вогневих точок, понад ЗО гітлерівців. У цьому бою І. Д. Мерзляк загинув. Посмертно його удостоєно звання Героя Радянського Союзу.
253 мешканці села загинули на війні. Смертю хоробрих полягли секретар комсомольської організації села 20-х років П. Н. Пастушенко, перший механізатор колгоспу їм. Леніна Д. І. Одинець.
Після визволення села новомихайлівці приступили до відбудови зруйнованого господарства. Усе доводилось починати спочатку. Не було тяглової сили, необхідної сільськогосподарської техніки. В колгоспі «Перший Новомихайлівський» залишились пара коней та зіпсований трактор. Вся робота по відбудові колгоспів і обробітку землі знову лягла на плечі жінок і підлітків. В 1944 році Чернігівський райвиконком прийняв постанову про звільнення від обов'язкових поставок 146 господарств колгоспників Новомихайлівки, головним чином сімей фронтовиків. Держава надала колгоспам довготерміновий кредит на придбання - худоби. Райвиконком виділив 6606 карбованців на організацію підсобного господарства Новомихайлівської лікарні.
Колгоспники обробляли поля, використовуючи власних корів, а то й вручну. Закінчивши навесні 1944 року посів ярих культур та соняшнику, колгоспниці відразу готували грунт під кукурудзу, очищали поля від бур'янів. На ручних візках вивозили гній на поля. Тому врожай наступного 1945 року по колгоспах «Перший Новомихайлівський» та «Жовтень» становив 9 цнт зернових, 18 цнт кукурудзи, 8 цнт соняшнику. Надій від корови дорівнював 1320 кг молока. Трудівники артілей вибороли це у наполегливій, невтомній праці.
Радянський уряд відзначив самовіддану працю кращих трудівників Новомихайлівки. Медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» було нагороджено 33 колгоспники, серед них ланкові Г. Ю. Дмитренко, М. Мерзляк, Я. А. Педорець, конюх Я. О. Одинець.
Незважаючи на воєнний час, Радянська держава дбала про охорону здоров'я селян, про налагодження регулярного навчання дітей. Вже в листопаді 1943 року відновила роботу амбулаторія. Почав працювати і Новомихайлівський зооветпункт, що обслуговував 11 колгоспів району. 254 учні з Новомихайлівки сіли за парти неповної середньої та початкової шкіл.