Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

16 вересня 1943 року частини 130-ї стрілецької дивізії 22-ї армії Південного фронту визволили Новопетрівку від фашистів. Командував дивізією полковник К. В. Сичов. 38 радянських бійців, які загинули в боях за село, поховані у двох братських могилах.

На фронтах Великої Вітчизняної війни смертю хоробрих загинуло 166 жителів села. В боях за Батьківщину прославилося чимало новопетрівців. Комуніст К. Т. Малагон. мобілізований 22 липня 1941 року, брав участь у боях під Смоленськом, Сталінградом і закінчив війну у Празі. За

Страшних спустошень завдали селу фашисти, які зруйнували господарство арті­лей, знищили господарські будівлі та громадські приміщення. Загальна сума завда­них колгоспам збитків становила 18,6 млн. крб. Було спалено також 330 житлових будинків — 85 проц. наявного житла Новопетрівки. В уцілілих будинках посели­лося по 3—4 сім'ї. Жили також у льохах, в ямах, сяк-так прикритих від осінньої негоди.

Партійні організації й правління колгоспів ім. Крупської та «Правда» розпочали відбудовні роботи заготівлею будівельних матеріалів. У цьому велику допомогу селу подала держава. Група новопетрівців виїхала до північних районів країни на заго­тівлю лісу. Правління колгоспів створили будівельні бригади, налагодили вироб­ництво цегли та вапна, заготівлю очерету для покриття дахів. Протягом 1943— 1950 рр. Новопетрівку повністю відбудували.

З великими труднощами відроджувалося рільництво. Не уціліло жодного трак­тора. Колгоспники відшукали у схованках 16 плугів, 77 борін, склали 7 сівалок та 23 жниварки-лобогрійки, привели на колгоспні подвір'я 69 голів великої рогатої худоби, збереженої ними, 8 свиноматок. Червоноармійці виділили колгоспам 45 ко­ней. З цього починали. Протягом перших двох років після визволення села обробля­лася лише половина орної землі.

У 1946 році на колгоспні поля Новопетрівки прибули перші три трактори МТС, а в 1948 — ще п'ять. Цього ж року артілі освоїли всю площу орної землі. Довоєнної товарності землеробства колгоспи досягли протягом першої післявоєнної п'ятирічки. В 1951 році голова артілі ім. Крупської Ю. В. Воцько на 3-й обласній сільськогоспо­дарській виставці удостоївся диплома 1 ступеня за вирощений колгоспом на площі 1125 га урожай зернових по 16,2 цнт з га. Саму артіль за вирощений урожай бавов­нику по 8,8 цнт з га нагородили дипломом II ступеня виставки.

Наприкінці того ж року новопетрівські колгоспи ім. Крупської та «Правда» об'єдналися в одне господарство ім. Крупської. Це допомогло краще спланувати сівозміну, доцільніше використовувати людей, сільськогосподарську техніку, зміц­нити економіку колгоспу. Наступного року за вирощення високих урожаїв бавовнику ланкові Н. П. Авраменко, О. П. Ботвинко і І. Г. Придня удостоєні ордена Леніна, їхні ланки нагороджено дипломами першого та другого ступеня 4-ї обласної сіль­ськогосподарської виставки.

В рільництві основну увагу зосереджували на виробництві зернових культур та соняшнику. Продуктивність тваринництва ще була досить низькою. На сто га угідь тваринники виробили по 108 цнт молока, 13,5 цнт м'яса, 58 кг вовни та по 6,5 тис. яєць на 100 га зернових.

Чималих успіхів артіль ім. Крупської досягла і в 1956—1958 рр. Середня врожай­ність зернових і бобових за цей час зросла до 20,8 цнт. У півтора — два рази зросло поголів' я худоби.

Загальний прибуток артілі в 1958 році досяг майже 5 млн. крб. Колгосп закупив у МТС велику кількість техніки.

За високу врожайність бавовнику в цілому по колгоспу 1957 року нагороджений орденом «Знак Пошани» голова артілі Г. А. Яковленко, а бригадира тракторної бригади Д. О. Новака за вирощення високого врожаю зернових і технічних культур того року удостоєно ордена Трудового Червоного Прапора.

На початку 1959 року до колгоспу ім. Крупської приєдналася сільська риболо­вецька артіль, а в наступному році — ще й сусідній старопетрівський колгосп ім. Жда- нова. Після цього господарство дістало нову назву — «Росія». Колгосп господарює

на 8360 га земельних угідь, у т. ч, 5,7 тис. га орної землі. Він став одним з найбільших у Бердян­ському районі.