Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

У 1967 колективи промислових підприємств міста з честю виконали соціалістичні зобов'язання, взяті до 50-річчя Великого Жовтня. Кращі з них — завод шляхових машин удостоєний пам'ятного Червоного прапора ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС, дослідний нафтомаслозавод — пам'ятного Червоного пра­пора ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради.

Видатні успіхи, досягнуті бердянцями в розвитку економіки міста, гідно відзна­чені партією й Радянським урядом. Ордена Леніна удостоєно 10 передовиків вироб­ництва, в т. ч. М. А. Корольову — пресувальницю та В. М. Олійникова — токаря- інструментальника заводу «Азовкабель»; І. В. Цибу — формувальника Першо- травневого заводу; М. С. Соколова —електрозварника та М. М. Губанова — дирек­тора заводу шляхових машин; С. І. Гуріна — слюсаря заводу «Південгідромаш» та інших.

За післявоєнні роки значно зросла і організаційно зміцніла партійна організа­ція. Нині в її лавах — 6620 комуністів, об'єднаних у 103 первинні партійні орга­нізації.

Комсомольський загін міста 1969 року налічував 11,4 тис. юнаків і дівчат, об'єднаних у 80 первинних організаціях. Комсомольці працюють і вчаться пліч-о- пліч з комуністами. У славні роки Жовтневої революції та громадянської війни бер­дянські більшовики зверталися по допомогу і пораду до секретаря ЦК партії О. Д. С^асової; останнім часом з нею листувалися їх онуки — учні школи № 6. Бер­дянці підтримують тісний зв'язок з прославленими більшовиками Ф. М. Петровим, Л. О. Фотієвою, М. Я. Володичевою, племінником В. І. Леніна — В. Д. Ульяновим.

У керівництві господарським і культурним будівництвом беруть активну участь сотні народних обранців — депутатів обласної та міської Рад депутатів трудящих. Величезну роль у житті міста відіграють позаштатні комісії та відділи виконкому, численний радянський актив. Виконком міської Ради депутатів трудящих нагоро­джений пам'ятною медаллю «На відзнаку 50-річчя Української Радянської Соціалі­стичної Республіки».

Разючі зміни у місті помітні на кожному кроці. Взяти хоч би залізничний тран­спорт. У важкому 1944 році до Бердянська прибув перший після визволення поїзд. Це було хвилююче свято. Нині залізнична станція міста має п'ять приймально- відправочних та 16 відвантажувальних колій, контейнерний майданчик, локомотивне депо. Щороку залізничники перевозять понад 200 тис. пасажирів.

Потрапити до Бердянська можна й морем. Місто зв'язане регулярними рейсами кораблів з Батумі, Одесою, Ростовом. На початку 1964 року до порту прибув пер­ший пароплав з вантажами Об'єднаної Арабської Республіки. Відтоді морські шляхи зв'язують Бердянськ з Варною, Бургасом, Александрією, Бейрутом, Неаполем та іншими портами Середземного моря. Портові роботи значною мірою механізовано.

Бердянськ зв'язаний авіатрасами з Москвою, Києвом, Харковом, Львовом, Кі­ровоградом, Ростовом. Курсують літаки і на лініях місцевого значення. У1969 році міський аеропорт обслужив понад 60 тис. пасажирів.

Центральним пунктом поштово-телеграфного зв'язку є районний вузол, де розміщуються пошта, телеграф, міська телефонна станція, радіовузол, фототелеграф. У місті діє 12 філій зв'язку. У нагірній частині височить вежа телевізійного ретранс­лятора.

За 25 післявоєнних літ Бердянськ перетворився в сучасне, добре впорядковане місто. Проспект ім. Леніна, Приморський і Привокзальний майдани, проспект Праці прикрасилися новими багатоповерховими будинками. Ще не так давно в північно- західній частині міста тулилися хатинки невеличкого селища. А тепер тут великий житловий масив. Сучасні архітектурні ансамблі виникли на околицях міста: у ко­лишній Колонії, на Матроській слобідці, у Лісках, на Петровському спуску. Повсюди широкі вулиці, обрамлені деревами і квітниками. Житловий фонд Бердянська в 1969 році досяг 726 тис. кв. м. Тільки за чотири роки поточної п'ятирічки 22 тис. трудящих одержали нові квартири. Обсяг житлового будівництва за час п'ятирічки збільшився майже втричі. У змінах, якими пишається місто, велика заслуга тресту «Бердянськбуд». Добротну продукцію видають для новобудов заводи будівельних матеріалів, залізобетонний, цегельний.

Багато зроблено для впорядкування міста. На річці Берді споруджено водосхо­вище місткістю 18 млн. кубометрів. У місті діє понад 90 км водопровідної мережі це майже в 11 разів більше, ніж у 1913 році. Озеленено 107 га нових площ.